«Стіна Яценюка» і безкарність: 2015 рік – 400 млн грн. 2016 рік – 200 млн грн. 2017 рік – 200 млн грн. 2018 рік – 500 млн грн. 2019 рік – 400 млн грн
Реалізація масштабного проєкту зі зведення “Стіни” на кордоні з РФ триває з 2014 року. Вона встигла потрапити на сторінки досудового розслідування НАБУ та отримати народну назву «стіна Яценюка». Кошти з бюджету витрачаються, а саме завершення проєкту планують перенести до 2025 року.
У вересні 2014 року Арсеній Яценюк, який на той час очолював уряд, пообіцяв звести стіну на кордоні між Україною та Російською Федерацією. Необхідність будівництва фізичного кордону виникла через розгортання війни на сході України. Передбачалося, що виконання проекту «Стіна» буде здійснено в два етапи. Спершу на ділянках, що знаходяться поза зоною конфлікту, а пізніше, після завершення бойових дій – на територіях, де вони проходили.
Завершення проекту планувалося на 2018 рік, згодом було перенесено на 2021. Однак 2020 рік наближається до екватора, а будівництву «Стіни» не видно ні кінця ні краю. За час реалізації проект встиг потрапити на сторінки досудового розслідування НАБУ та отримати народну назву «стіна Яценюка», – на честь нереалізованих обіцянок прем’єра.
Згідно інформації, яку отримала громадська організація StateWatch від Державної прикордонно служби, реалізацію проекту «Стіна» планується перенести ще на 4 роки і завершити до 2025 року. Загальна очікувана вартість проекту складе 4,1 млрд гривень. Засловами прикордонників, необхідність продовження термінів облаштування кордону зумовлене зменшенням фінансування, а також зростанням вартості будівельних матеріалів, робіт та послуг.
Ми вирішили розібратися, як будувалась славнозвісна «Стіна» та, що чиновники звітували про власні результати.
Станом на середину 2019 року роботи, передбачені проектом «Стіна», було виконано на 30%. Цьогоріч в адміністрації Державної прикордонної служби не надали відповідні дані щодо стану реалізації проекту. Однак зазначили, що на початку цього року кошти, які передбачались на будівництво українсько-російського кордону у 2015-2019 роках, було витрачено на 85% за бюджетною програмою «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону». Такий показник пояснюється тим, що розмір коштів, виділених з держбюджету на вказаний період, становить 2 млрд грн. Хоча фактично використано лише 1,7 млрд з огляду на скорочення розміру фінансування у 2017 році з 500 млн грн до 200 млн грн.
Розподіл витрат за роками було здійснено наступним чином:
2015 рік – 400 млн грн
2016 рік – 200 млн грн
2017 рік – 200 млн грн
2018 рік – 500 млн грн
2019 рік – 400 млн грн
Цього року на проект виділили ще 400 мільйонів гривень. Протягом 2015-2019 років на ділянці українсько-російського кордону було передбачено улаштування 634 км інженерних загороджень, а також прокладання 341 км рокадних доріг, з яких у зазначений період облаштовано 546 км інженерних загороджень та 316 км рокадних доріг. Тобто якщо вірити прикордонникам, вказані роботи проекту «Стіна» було виконано на 86% та на 93% відповідно. Тож залишається нерозкритим питання, що захисники кордону планують добудовувати протягом наступних 5 років?
Обсяг робіт та їх вартість у розрахунку на кожен рік чітко визначені бюджетною програмою «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону». Проте порівняння річних паспортів цієї бюджетної програми та звітів про їх виконання показало, що між запланованими показниками та фактично виконаними в усіх випадках є істотна різниця. Наприклад, протяжність облаштованих у 2017 році протитанкових ровів та траншей мала б становити 110,3 км, однак показники виконання становлять 5%, – тобто за рік було викопано 5,2 км протитанкових ровів та траншей. На виконання цього завдання було витрачено 1,6 млн грн замість 30,1 млн грн запланованих.
У 2016 році обсяг виділених коштів на будівництво «Стіни» скоротився в 2 рази в порівнянні з попереднім та становив 200 млн грн. Відповідно, кількість запланованих робіт також скоротилась. Однак показники фактично виконаних робіт не відповідають плану. Для прикладу, паспортом бюджетної програми передбачалося виділення з держбюджету 82,3 млн грн на облаштування 97 км рокадної дороги. З передбачених 82,3 млн грн використано було 79 млн, хоча протяжність рокадної дороги у 2016 році становила всього 48,4 км, тобто половину від запланованої довжини.
У 2017 та 2018 роках обсяг прогнозованого фінансування істотно збільшився. На «Стіну» держава мала витратити 500 млн грн за кожен із років. Проте відповідно до звіту про виконання паспорта бюджетної програми, фактичний розмір витрат за 17 рік склав 200 млн грн.
У 2018 році «Стіну» все ж було профінансовано на 500 млн грн відповідно до затверджених видатків. До того ж, у звіті про виконання запланованих у 2018 році робіт, на відміну від звіту за попередній рік, з’являється графа «пояснення щодо причин відхилення між касовими видатками (наданими кредитами) та затвердженими у паспорті бюджетної програми».
Як видно на таблиці нижче, показники ефективності використання бюджетних коштів у цьому разі є хоч і не ідеальними, проте набагато вищими, ніж за попередні роки. У той же час, розмір видатків на деякі з зазначених робіт було збільшено, хоча фактичний результат менший, ніж запланований. Наприклад, роботи з прокладання переходів рокадної дороги через складні або нестандартні ділянки місцевості обійшлися державі в 119,7 млн грн замість 103,6, проте за рік згадані роботи було виконано лише на 85%.
Подібна ситуація склалася і в 2019 році. Загальний обсяг видатків становив 400 млн грн. Роботи з прокладення рокадної дороги було виконано на 105%, водночас обсяг витрат збільшився на 47,9 млн грн, – державою на вказані роботи було витрачено 133,4 млн грн замість запланованих 85,5 мільйонів. Таким чином, обсяг виконаних робіт збільшився на 5%, а обсяг фінансування – на 56%.
Загалом аналіз виконання бюджетної програми «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону» показав велику заплутаність у показниках виконання цієї програми. Річні звіти містять різні назви однакових робіт, що значно ускладнює як державний фінансовий, так і цивільний контроль за облаштуванням «Стіни» на українсько-російському кордоні.
Аномально низький рівень виконання одних видів робіт, а також значне збільшення виплат на виконання деяких інших робіт свідчать про проблеми в плануванні прикордонної служби.
При цьому, не можна сказати, що Держприкордонслужба якось занадто постраждала від скорочення видатків. Адже зменшення витрат відбулося лише в 2017 році.
У самому відомстві в звітах про реалізацію проекту “Стіна” за 2018-19 роки проблеми із перенесенням строків завершення пояснюють поширеними в будівництві факторами як:
Зростання вартості виконуваних робіт та матеріалів.
Зменшення обсягу виділених коштів на одні роботи та спрямування їх на інші, більш важливі.
Затримка у розробленні проектної документації.
Складнощі із доставкою матеріалів до місця робіт.
Складнощі виконуваних робіт у прив’язці до місцевості.
Тому основною рекомендацією StateWatch у цьому кейсі під час планування порядку реалізації наступних робіт буде забезпечення їх поетапного виконання в межах доступного бюджету протягом року. Звичайно, із застосуванням усіх загальноприйнятих антикорупційних практик.
П’ять років тому фінансування проекту «Стіна» обгрунтовували нагальної потребами національної безпеки. Нині цей проект ризикує розтягнутися у часі на 10 років і перетворитися на такий собі маленький вітчизняний аналог Великої китайської стіни. Тож чинний уряд, незважаючи на те, що проект був розпочатий попередниками, просто зобов’язаний його завершити якнайшвидше.
о