“Ми не в рашці і не будемо мовчати”. Солдати ЗСУ перервали мовчання, їхнього одного з найкращих комбатів “Купола” знімають з посади за те, що в ЗМІ розповів правду про справи на фронті
Одного з кращих комбатів ЗСУ знімають з посади за чесне та конструктивне інтерв’ю “Вашингтон пост”, де він вимагає покращити підготовку мобілізованих солдат.
Командир батальйону 46-ї аеромобільної бригади з позивним “Купол” воював з 2014-го року, і блискуче проявив себе після російського вторгнення. “Купол” став єдиним кадровим військовим у батальоні, повністю складеному з резервістів.
З 500 бійців першого складу загинуло 100, поранено майже 400. У батальйоні “Купола” – найвищого рівня мотивація, висока довіра до командира, якісне управління – під час боїв у Соледарі у них було багато обморожених і бійцям ампутували пальці на ногах, тому що вони тримали позиції до останньої можливості, без змін та навіть забезпечення, тому що такі були важкі умови, саме з цього батальйону один з десантників втратив 10 пальців від обмороження.
Вони відступили за наказом коли ворог фактично оточив Соледар. Тому сказати, що “Купол” шукає зраду або це людина, яка намагається ухилитись від відповідальності неможливо – цей офіцер бере відповідальність на себе. “Купол” дав інтерв’ю одном у з найвпливовіших видань США “Вашингтон Пост”, ось його цитати з тексту про організацію та підготовку української армії до майбутнього наступу:
“Ми тільки даємо інтерв’ю і розповідаємо людям, що робимо все, що можемо. Це схоже на те, що все, що ми робимо, це даємо інтерв’ю і говоримо людям, що ми вже перемогли, ще трохи, два тижні, і ми переможемо.
Я отримую 100 нових солдатів. Мені не дають часу на підготовку. Вони кажуть: “Веди їх у бій”. А ці солдати просто кидають все і біжать. І все. Розумієте, чому? Тому що солдат не стріляє. Я його питаю, чому, а він каже: “Я боюся звуку пострілу”. І чомусь він ніколи не кидав гранату. … Нам потрібні інструктори НАТО в усіх наших навчальних центрах, а наших інструкторів потрібно відправити в окопи. Тому що вони не впоралися зі своїм завданням.
Найцінніше на війні – це бойовий досвід. Солдат, який пережив пів року боїв, і солдат, який прийшов з полігону – це два різних солдати. Це небо і земля. А солдатів, які мають бойовий досвід, дуже мало. На жаль, багато вже загинули або поранені.
Завжди є віра в диво. Або це буде кривава м’ясорубка і трупи, або це буде професійний контрнаступ. Є два варіанти. У будь-якому випадку буде контрнаступ”.
Все це правда. І все це обговорюють в армії. Цей реалізм потрібен для формування об’єктивної картини в українському та американському суспільстві. Ми маємо усвідомити недостатність зусиль для підготовки та організації наших військ.
На жаль, реакція на ці важливі слова успішного командира стала неприємною. “Купола” збираються знімати з посади.
Якщо це станеться, значить діюча армія втратить якісного командира, буде суттєво знижена боєздатність батальйону та бригади у цілому, а замість чесного аналізу та реальних змін, розбору помилок, переможе в армії російщина, де будь-які справедливі зауваження заперечують, а тих хто їх робить – гноблять, тим самим унеможливлюючи необхідні зміни.
Сподіваюсь, керівництво розгляне ситуацію, і “Купол” буде збережений на посаді, відзначений належними за його бойовий шлях нагородами, а його слова отримають справедливу оцінку.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.