Суд поставив крапку! Водій не зобов’язаний виконувати вимоги працівника пoліції, якщо зупинка незаконна
Поліція склала протокол за керування у стані сп’яніння, однак із матеріалів справи про адмінправопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами: позиція суду.
Для того, щоб вимагати від водія пройти огляд на стан сп’яніння, поліція має довести законність його зупинки: позиція суду
Зупинка водія поліцією «просто так» не є законною, тому всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп’яніння, водій виконувати не зобов’язаний. Такого висновку дійшов Чернівецький апеляційний суд у рішенні 13 жовтня 2022 року по справі 718/1824/22.
Як було встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Отже, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Обставини справи
Так, постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2022 року громадянина України було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП (керування у стані сп’яніння), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення чоловіка було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом BMW з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову захисником було подано апеляційну скаргу. Він стверджував, що застосований до його довірителя порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду слід визнати порушеною і незаконною.
Звертав увагу суду на те, що надані суду відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять відмови водія від проходження огляду, під час огляду відсутні свідки, а навпаки у ньому відображено намагання пройти огляд та прохання його довірителя про інший спосіб здати аналізи (кров, змиви поверхні губ), однак у вказаному йому було безпідставно відмовлено.
В той же день, 22.08.2022 року, після складання протоколу водій в тому ж Чернівецькиому обласному наркологічному диспансері (ЧОНД) та у того ж лікаря здав відповідні аналізи, зокрема кров, сечу та змиви поверхні губи.
Адвокат вказав, що час, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія у закладі охорони здоров`я, є помилковим та таким, що не відповідає встановленому часі у відеозаписах, які містяться в матеріалах справи.
Зазначає, що ознаки, які були названі поліцейською автоматично, не було встановлено перевіркою. З відеозапису чітко видно, що у водія відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні, зовсім не схоже, як у людей, які вживають наркотичні речовини), реакцію на світло зіниць очей працівники поліції також не перевіряли.
Стверджує, що під час складання зазначеного протоколу працівники патрульної поліції жодного разу не роз`яснили водію суть його правопорушення, його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Апеляційний суд зробив такий висновок.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість водія за ч. 1 ст. 130КУпАП, не дотримався.
Як на доказ винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; висновок МОЗ України ОКНП ЧОНД № 1722 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постанову про накладення адміністративного стягнення; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість водія у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із такого.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було встановлено ряд порушень при складанні працівниками патрульної поліції зазначеного протоколу, зокрема ст. 256 КУпАП, п. 2.6 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч. 11 розділу 2 Інструкції, ч. 4 ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дату його складеня, зокрема рік та час вчинення адміністративного правопорушення, а саме рік.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «гр-ну роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП» відсутній його підпис.
Вказана обставина підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами, з яких вбачається, що водію уповноваженою особою не було роз`яснено його права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.
При цьому працівниками поліції не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, другий примірник протоколу, що також підтверджується відеозаписами.
Також поліцейськими було порушено п. 10 розділу 2 Інструкції, оскільки ними не було складено акт огляду на стан сп`яніння, який мав бути складений у двох примірниках, один з яких мав бути вручений водію.
Крім цього, апеляційним судом встановлено з наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, що всі дії, які були вчинені поліцейськими при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема заповнення направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, постанова про накладення адміністративного стягнення, – здійснені після виходу з ОКНП «ЧОНД» та після надання лікарем висновку щодо результатів медичного огляду, що свідчить про порушення процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.
Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст 130 КУпАП відносно водія вбачається, що під час спілкування з поліцейськими водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Також переглядом відеозапису встановлено, що поліцейською автоматично було названо водію декілька ознак наркотичного сп`яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених ознак наркотичного сп`яніння, зокрема перевірки реакції його зіниць очей на світло, огляд його рук. З відеозапису чітко видно, що у водія відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні,
Відеозаписом не зафіксовано і відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснення йому його процесуальних прав та суті його провопорушення.
Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Тобто, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі висновки апеляційного суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Окрім того, у відповідності до вимог ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Однак всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, а саме, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини водія у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим постанова суду про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.