А ніхто й не згадає. Геній козацької доби, який створив непереможне, легендарне козацьке війско
Остафій Дашкович – несправедливо забутий герой козацької доби. Він був геніальною високоосвіченою особистітсю, вмів дивитись в корінь проблем, та влодів легендарними організаторськими здібностями.
Остафій Іванович Дашкович ( існує варіант Дашкевич) (1455 — 1535-37) – український шляхтич. Один з найвидатніших козацьких отаманів. Перший організатор Війська Запорозького. В деяких документах згадується як гетьман запорізького війська з 1508. Народився Остафій в Овручі на Житомирщині в багатій боярсько-шляхетській православній родині Дашковичів гербу Леліва ІІІ вважається далеким нащадком князя Рюрика, родичем князів Глинських, Вишневецьких і Острозьких.
До 1504 року Дашкович воєвода короля Олександра Ягеллончика, староста чечерський, кричевський (1501), канівський (1508), черкаський (1514), пропойський, воєвода троцький (1522).
Остафій Дашкович став першим хто не тільки побачив в козацтву нову могутню силу українського народу але зумів зібрати воєдино розпорошених людей з Дніпровських островів з околиць Канева та Черкас, організував їх у єдину військову силу, установив однакову для всіх єдину зброю — вогнепальну та шаблю, поділив усіх на полки, полки на сотні, призначив старшину, підстаршину.
Острів Хортицю за порогами та місто Чигирин (хоча є відомості, що містечко було засноване лише в останні роки життя Дашковича) призначив основним місцем для складу зброї, щоб перекрити там татарам вхід на українські землі (там вони мали найкращу переправу через Дніпро). О.Дашкович домігся від польського короля в 1511 році утворення 4 тисячного кінного загону для охорони кордонів в цей загін Дашкевич переважно набрав дніпровських козаків. На чолі загону став сам Остафій. Так як охоронцям майже нічого не платили, король Сигізмунд I Старий дозволив козакам закладати слободи вище порогів, надав козакам землі довічне користування по обидві сторони Дніпра між ріками Кінська вода, Самара, Кальміус, Ташлик, Бог (Буг).
Остафій Дашкович запровадив у війську жорстку римську дисципліну, поділив його на полки та сотні, не пожалкував власних грошей щоб озброїти козаків, шаблями та самопалами.
Нове козацьке військо вперше спробувало свої сили у першому великому поході проти татар під Білгород в 1516 році коли було розбито кілька татарських орд. Козаки підійшли під стіни Білгородської фортеці. Османи з фортеці послали за ними своє військо, яке набагато переважало козацьке військо. Битва між османським військом та козаками відбулася на озері Овідія біля Білгороду. Козаки здобули блискучу перемогу, з великими військовими трофеями повернулись щасливо назад. З цього часу в Польщі і Великому Князівстві Литовському, заговорили про козаків. Король Сигізмунд I Старий у відповідь ханові сказав, що не його війська здійснили напад на Білгород, це були неконтрольовані ним «козаки».
Далі в жовтні 1518 року Дашкович разом з князем Констянтином Острозьким розбили 1000 татар на Волині.
У1522 році під час в битві з татарами на Дніпрі Остафій попав в полон. Татари намагалися змусити Дашкевича зректися християнства і зламати на собі хреста, але гетьман навідріз відказався зраджувати віру християнську і свою рідну землю. Наступного року Остафій втік з татарського полону, і прибув в Черкаси. В 1523 році відімстив нападом на Очаків, повністю спаливши місто і турецький замок, і став першим козацьким ватажком, що спромігся атакувати кримський півострів і повоювати околиці Ґьозлеві, Карасубазарі, Ак-Мечеті.
Слова з Думи про Остапа :
Ой Пане Остапе ! Де ти забарився ?
Чи ще з неволі тай не відкупився
Чи з ляшками по світі бродиш ?
Ой ! Чому ти козаченьків тай в Крим не приводиш?
Я і з неволі тай не відкуплявся
Через землі татарскі коником пробрався
В 1527 році Остафій разом з Юрієм князем Слуцьким розбив татарські орди під Каневом та Черкасами. Разом з Костянтином князем Острозьким і київським воєводою Андрієм Немировичем був в битві під Ольшаницею. О.Дашкевич отримав від Сигізмунда I Старого за заслуги в цих перемогах Паволоч з прилеглими поселеннями. Призначений троцьким воєводою.
В 1528 році разом з Предславом Лянцкоронським, Дашкович великим загоном козаків атакував Очаків, тричі розгромив татарські загони, забравши 500 коней і 30000 худоби.
В 1530 році, на межі вересня — жовтня, він та Андрій Немирович очолили 1500-кінну погоню висланих ханом Ісламом Солтаном віділлів з 650-ти вершників для грабунку прикордонних земель Київщини після поховання князя Костянтина Острозького. Розбили ворогів біля урочища Півозеро, звільнили бранців.
В 1531 році Остафій Дашкович відбив напад самого кримського хана Саадат І Ґерая на Черкаси. 1531 р. татарський хан взяв в облогу місто Черкаси думаючи вигубити всіх козаків. Мешканці міста мужньо оборонялися але Дашкевич бачачи, що місто йому не взяти, кримський хан запропонував переговори. Дашкевич беззбройним, сам один, вийшов на переговори с татарами. Саадет І Ґерай зажадав щоб йому видали Іслам Ґерая, якого він скинув з кримського трону та який переховувався у О.Дашковича в Черкасах. Дашкович на вимогу видати Іслам Ґерая, відповів, що «особа гостя для нього є святою», хан, дивуючись мужності Остафія, запросив його на бенкет, уклав договір, за яким хан згодився на усі пункти, що поставив Дашкович.
В 1533 році на сеймі (шляхетській раді) в Пйотркуві-Трибунальському Остафій Дашкевич, бачачи, що Польське королівство платило тоді данину татарським ханам, посли яких також знаходилися на сеймі, сказав, що встидно християнському королівству давати данину невірним. Він запропонував свій унікальний проект. Напади татар можна припинити, якщо поставити на Дніпровських островах укріплення замок-січ з постійною вартою в 2000 людей, які плавали би між островами, порогами; зупиняли татар на їх переправах через Дніпро. Але тоді пропозиція Дашковича не була втілена в життя. Зумів її реалізувати власним коштом славетний Дмитро (Байда) Вишневецький створивши першу Запорозьку Січ на острові мала Хортиця.
В 1534 році Дашкович за численні заслуги отримує Чечерське та Кричевське староства. У тому ж році він з козаками відбиває на Волині під Заславлем 15 тисяч українців що були взяті в полон татарами.
Склав гетьманство Остафій Дашкович в 1534 року, останній раз брав участь у військових діях в 1535 році у війні проти московитів в цьому ж році чи у 1537 помер.
Остафія Івановича Дашковича можна по праву назвати першим козацьким гетьманом. При ньому українські козаки були офіційно визнані в східній Європі як значна військова сила. А всередині українського суспільства козацтво почало поволі сприйматися, як окрема військова верства населення. Утім процес формування нової страти населення затягнувся аж до кінця 16 поч 17 ст. Розпочату Дашковичем велику справу зумів завершити в середині 16 століття Дмитро Вишневецький створенням повнокровної самодостатньої організації Війська Запорозького в той час дніпровські козаки почали сприйматися українцями, як героїчні захисники власного народу. Вічна слава видатному козацькому ватажку Остафію Дашковичу. На жаль поки що в Україні нема жодного пам’ятника великого гетьмана. Проте в Україні на честь Дашковича названо вулиці в Черкасах та Овручі. В місті Житомирі 13 жовтня 2014 року встановлено пам’ятну дошку Остафію Дашковичу.
Картина «Гетьман Остафій Дашкевич» Ян Матейко 1875 рік.