А ти ще не сказав про нас дружині? – запитала Лідочка.– Ще ні, але обов’язково скажу. Зараз не дуже зручний час, але до нашої з тобою поїздки до моря обов’язково скажу. І завтра ми з тобою вечір проведемо разом, я вже замовив столик у ресторані та придумав, що скажу дружині.– Та не треба нічого вигадувати, Вітя. Я тебе затримувати не стану, – раптом пролунав голос Валентини.Віктор озирнувся: дружина стояла біля дверей спальні. Вона погано почувала себе і пішла з роботи одразу після обіду.

Віктор Олексійович Мельник закохався. У п’ятдесят два роки. Другий раз у житті. Вперше він закохався двадцять сім років тому у

Читати далі

У Тетяни не стало матері… У чому була, в тому вона й поїхала у рідне село. В хаті все виглядало так, ніби мама вийшла і зараз повернеться, сплесне руками і почне поратися біля печі… На очі Тетяни найшли сльози. – Матусю, як же так? Ти так мені потрібна… – Тетяна присіла на ліжко, зняла зі спинки мамину кофту і пригорнулася до неї. Запах не встиг ще вивітритися. Тетяна розплакалася. Потім непомітно задрімала, обіймаючи мамину кофту… Крізь сон вона почула стукіт. Тетяна встала з ліжка, відкрила двері й відійшла назад від побаченого

Тетяна поїхала з села у місто і вступила вчитися. Після сільської школи було складно, але вона цілими днями сиділа за

Читати далі

Борис Григорович прийшов додому не в настрої. Побачивши дружину, яка вийшла йому назустріч, чоловік запитав: – Де наша донька? – З подругою кудись пішли… – відповіла жінка. Борис Григорович вийняв з кишені свій телефон і набрав номер дочки. – Ти де там ходиш так пізно? – запитав він у слухавку. – Тату, я зараз вже прийду додому, але… – сказала Діана. – Що це ще за «але»?! – роздратовано запитав батько. – Говори, що там в тебе таке. – Я прийду не одна, – далі пішла загадкова пауза. – А з однією людиною… – Якою ще людиною?! – Борис Григорович не розумів, що відбувається

– Миколо, що ти такий задумливий? У нас же ж випускний вечір, ми закінчили інститут! – Ось і я про

Читати далі

Оксана купила торт та зі своїм синочком прийшли в гості до свекрухи. Марія Андріївна зробила чай, розділила тортик, який принесла невістка. Трохи посиділи, порозмовляли. – Бабусю, йдемо пограємося, – попросив маленький Стасик. – Зараз, тільки приберу зі столу, – усміхнулася Марія Андріївна. – Та ви йдіть…Я сама тут приберу, – відповіла Оксана. Марія Андріївна з внуком пішли у іншу кімнату. Невістка помила чашки, забрала зі столу залишки торта і вирішила поставити його в холодильник. Оксана підійшла до холодильника, відкрила його, заглянула всередину і…остовпіла від побаченого

– Привіт, Оксано, як у вас справи? – Здрастуйте, Марія Андріївно, та все добре, – відповіла Оксана, помішуючи суп. –

Читати далі

Дарина смажила котлетки на вечерю. Олег в цей час сидів за кухонним столом. – Ну що там? Ще довго? – завитав він у дружини. – Хвилин десять і все буде готово, – усміхнулася Дарина. Раптом на телефон чоловіка прийшло повідомлення. – Та як вона сміє! – вигукнув Олег, переглянувши смс. – Що сталося? – здивувалася Дарина. – Сестра моя написала, – невдоволено пояснив Олег. – І? В чому проблема? – не зрозуміла Дарина. – А ти сама подивись, що вона написала! – сказав Олег і повернув екран телефону до дружини. Дарина підійшла ближче, глянула на телефон, швидко прочитала повідомлення і…ахнула від прочитаного

– І скільки вона у нас цього разу затримається? – Дарина зсунула величезну каструлю з плити. Вона обмежилася б кашею

Читати далі

– Я готова допомогти іноді, але не жертвувати своїм часом і бажаннями повністю. Сподіваюся, ви навчитеся планувати своє життя без постійного використання мене

– Мамо, ти де? – вигукнула Олена, помітивши порожню квартиру й здивовані очі сина Іванка, який щойно прийшов зі школи.

Читати далі

Іван насмажив картоплі, відкрив баночку огірочків. Сьогодні рік, як не стало його Олени. Раптом у двері постукали. – Ти прийшла, – усміхнувся чоловік, побачивши на порозі сусідку Віру, і запросив до столу. Посиділі, помовчали, згадали Олену. Раптом Іван дістав з кишені якийсь конверт. – Віро, цей конверт дала мені Олена перед тим, як її не стало, – пояснив Іван і простягнув конверт Вірі. – Але це ж тобі, – здивувалася Віра. – Ти читай, і все зрозумієш, – тихо сказав Іван. Віра відкрила конверт, прочитала  і ахнула

Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною у суботу вранці. Жаль з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час

Читати далі

Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у Львів їхати, – пояснює Марина. – Сукня на випускний 500 євро? А як Вероніка надумає заміж виходити, боюсь навіть уявити, скільки буде коштувати її весільне вбрання. – Мамо, тобі що, шкода для внучки грошей? – з ноткою картання заявила мені Марина

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба.

Читати далі

Олег збирався на роботу, коли пролунав дзвінок у двері. – Ну от, нарешті… – пробурмотів він і пішов у коридор. На порозі стояла молоденька дівчина, скромно тримаючи в руках сумочку. – Я – Таня. Мене до вас на один день нянею відправили, – сказала вона. – Так, так! Я вас уже чекаю! – весело сказав Олег. Раптом на порозі зʼявилася його донька Іринка. – Іди, – сказала вона Тані. – Ти погана! Олег Петрович розгублено дивився на Таню. Він не розумів, що відбувається

-Таня! В п’яту палату постільне занеси. І давай швидше, треба ще сніданок рознести, і в третій теж постільне поміняй! –

Читати далі

– Я не розумію, чому ти сама не могла взяти себе в руки? Я не приходив до тебе, мені було соромно

Соню виписали з лікарні. Вона вийшла красива, як завжди, тільки трохи бліда. Соня побачила чоловіка, випрямила спину, через силу посміхнулася.

Читати далі