Ірина прийшла додому з дня народження подруги. В квартирі вона застала свою маму. Та якраз закінчила готувати вечерю. Пахло смачно, та апетиту не було. – Ти звідки така прийшла? – запитала мама. – Яка така? – здивувалася Ірина. – Як у воду опущена, – сказала мама. – З поминок, чи що? Такі слова роздратували Ірину. Вона відповіла щось у підвищеному тоні. – Отак до матері говорити! – сказала мама й пішла. Ображалася вона рідко. І якщо вже було таке, то це був знак до якихось змін… І невдовзі вони сталися! Незабаром в квартирі Ірини пролунав несподіваний дзвінок телефону

Ірина, молода, симпатична жінка, виходила з маршрутки. Її підтискали ззаду квапливі пасажирами, тож жінка трохи оступилася, потрапивши в сильні руки

Читати далі

Марія сиділа з свекрухою на кухні та пила чай. – Марія, а хто в тебе в спальні? – вкрадливо спитала Софія Олександрівна. – Нікого нема, – відповіла невістка. – Та годі, Марія, поділися своїми секретами. Зізнайся… В тебе хтось є крім мого сина? – несподівано запитала свекруха. – Дехто таки є! – загадково сказала Марія. – Невже він кращий за мого сина? – запитала Софія Олександрівна. – Він за дві години має до мене зайти, самі і порівняєте, – запропонувала Марія. Дві години пролетіли непомітно. Пролунав дзвінок у двері. Софія Олександрівна відкрила двері, глянула на коханця невістки і аж присіла від побаченого

– Доброго дня, – Марія з подивом подивилася на свекруху, що стоїть на порозі. – Привіт, Марія. А я ось

Читати далі

Надія прокинулася рано від відчуття, що щось не так. Прийнявши контрастний душ, Надія окинула поглядом квартиру. – Немає речей Андрія! – здогадалася вона і одразу побігла до кімнати за телефоном. Однак замість довгоочікуваного «Алло» у слухавці були чутні лише гудки. Тоді Надя набрала до своєї подруги. – Алло! Таня, а від мене чоловік пішов і я навіть не розумію чому, – сказала Надя. – Ну, ти даєш… Ти ж учора таке зробила! – раптом сказала подруга. – Таню, ти про що? Що я наробила? – здивовано запитала Надія, не розуміючи, що відбувається

Надія прокинулася рано від відчуття, що щось не так. З’явилося таке невиразне почуття, ніби щось має статися чи вже сталося.

Читати далі

Ми ціле літо робили ремонт, а свекруха ні копійки взагалі не дала. Але зараз вирішила, що має повне право командувати, кого та коли запрошувати у гості!

Ми з чоловіком нещодавно переїхали на свою квартиру. Я раділа, адже це наш особистий простір. Однак радість моя тривала недовго,

Читати далі

Віра поверталася з роботи додому. – Потрібно ще в магазин зайти, купити продукти на вечерю, – вирішила жінка і попрямувала у магазин. Через десять хвилин, Віра вже ходила між рядами торгового залу, і вибирала продукти. Коли корзина була заповнена всім необхідним, жінка попрямувала на касу. Раптом, в одному з рядів супермаркету, увагу Віри привернув знайомий силует. – Олег? – здивувалася вона, побачивши свого чоловіка. – Що він тут робить? Віра хотіла було підійти до чоловіка, але несподівано її випередила якась жінка. Віра придивилася до Олега і цієї жінки і застигла від побаченої картини

– Ти реально віриш, що він затримується через роботу? – у голосі матері була непохитна впевненість. – Віра, ти доросла

Читати далі

Світлана розбирала речі своєї матері. Декілька днів тому, вона провела свою матір в останню путь. Пролунав дзвінок телефону. – Привіт, Світлано, як у тебе справи? – почула вона незнайомий голос. – Хто це? Я вас не знаю, – відповіла Світлана. – Світлано, це твоя тітка Дарина, сестра твоєї мами, – несподівано сказала незнайомка. – Я гості зайти хотіла. Ось вже біля вашого будинку стою. Пустиш мене? – Так, заходьте, – Світлана не дуже хотіла бачити родичів, але якщо це сестра мами, то, мабуть, треба з нею поговорити. Але Світлана навіть уявити не могла, що розповість їй сестра матері

– Привіт, Світлано, як у тебе справи? Дівчина здивовано подивилася на слухавку, вона не зовсім розуміла, хто їй дзвонить –

Читати далі

Галина готувала вечерю, коли на кухню зайшов її чоловік. Євген тримав в руках якесь фото. – Галю, а в тебе, що дача була? – здивовано промовив він вказуючи на фото. – Була, – кивнула жінка. – А що з нею? – поцікавився Євген. – Продала, – знизала жінка плечима. – Навіщо? Зараз би влітку на дачу їздили, – засмутився чоловік. Галина тяжко зітхнула, а потім просто сказала: – Євгене, нам треба розлучитися! – В сенсі розлучитися? – округлив очі чоловік. – Чому? – Через дачу, коханий…через дачу, – несподвіано додала жінка. – А дача тут до чого? – Євген здивовано дивився на Галину, не розуміючи, що відбувається

Чоловіка Галини Сергіївни не стало, коли він був досить молодим, тільки п’ятдесят виповнилося. На жаль, здоровʼя підвело. Звісно, ​​жінка сумувала.

Читати далі

Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване

Баба Ніна йшла, тихо згасаючи… Її сусідки, пенсіонерки з села, нарікали: – Рано йде Ніна… Усього сімдесят років. Дуже мало

Читати далі

Юля посмажила на сніданок омлет і стала чекати, коли прокинеться чоловік. За декілька хвилин Денис зʼявився на кухні. – Доброго ранку, – привіталася Юля з чоловіком. Той похмуро кивнув і вмостився за столом. – Щось сталося? – Юля уважно подивилася на чоловіка. – Юля, – Денис замовк, збираючись з думками. – Я від тебе йду! – Як йдеш? Чому? – Юля тяжко опустилася на стілець. – Ти не виконала моє прохання! Після цього я не можу з тобою бути, – спробував пояснити Денис. – Яке прохання? Ти взагалі про що? – Юля здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

– Яку гарну дівчинку ти нам подарувала, Юля, – захоплювалася дитиною свекруха Тетяна Іванівна. Дівчина посміхнулася і знову глянула на

Читати далі

Аліна попросила чоловіка Артема заїхати по неї після роботи. Артем приїхав вчасно. Аліна сіла в машину й поцілувала чоловіка. – Я відвезу тебе додому, а потім ще поїду у справах, – строго сказав той. – А які справи? – Аліна недовірливо подивилася на чоловіка. – По роботі там дещо, – неохоче відповів той. Аліна вийшла біля їхнього будинку. Чоловік поїхав. Раптом вона згадала, що забула купити продукти. Аліна пішла до найближчої крамниці, як раптом застигла від побаченого. Її чоловік з ігристим в руках, виходив із магазину з… Якоюсь незнайомою білявкою! Аліна не вірила своїм очам

Артем натішитися не міг на те, що його брат-близнюк Олег повернувся у рідне місто. Чоловікам було по двадцять сім років,

Читати далі