— Ну що, Кіро, скоро й у вас донька почне все забирати ? Вже теж вважає, що тобі не потрібне
– Мамо, а ти ці туфлі на шпильці купила і не носиш, вони тобі не потрібні? — Кіра заїхала до
Читати далі
Марія прийшла на роботу. Працювала вона в квітковому магазині. Жінка була зажурена – покупців не було, а недавно ще й дітлахи зайшли, і випадково зіпсували їй столик… А через день у магазин прийшов відвідувач. Це виявився батько тих тих дітлахів. Він представився – Володимир Юрійович. – Сини розповіли мені, що сталося два дні тому, – сказав чоловік. – Я хотів би розрахуватись. – А ми розрахувалися, – відповіла Марія. – У вас чудові діти. Не хвилюйтесь! Чоловік глянув на порожній столик і наступного дня приїхав з якимось пакунком. Марія здивовано зазирнула всередину і руками сплеснула від побаченого
Марія, приємна жіночка сорока з невеликим років відверто сумувала у своєму маленькому квітковому магазинчику. Усі свята пройшли, нікого, схоже, не
Читати далі
Я не хочу бути твоїм запасним варіантом
– Не зрозумів…, Сергій здивовано дивився на свою дружину. Марина підняла очі вгору і важко зітхнула. – Що тут не
Читати далі
— Ти, дівка, зіпсована якась. Жінка, що не може мати дітей, — уже й не жінка, а тільки півжінки. Що це за хата в нас без онуків-то
— Жінка, яка не може мати дітей, — уже й не жінка, а тільки півжінки. Так свекруха моя каже, — Марійка зітхала
Читати далі
Чоловік Марини Андрій став часто затримуватися на роботі. А одного разу він забув на столі свій телефон. Марина ніколи не брала мобільний чоловіка, та й він теж не брав її телефон. Довіра у них була повна. Але раптом Марина почула, що на телефон чоловіка прийшло повідомлення. Вона відкрила його і прочитала: «Доброго ранку, коханий! Я скучила, до зустрічі!» І купа сердечок… Марина була приголомшена. А в цей час Андрій зайшов у кімнату, згадавши, що забув телефон. Побачивши його в руках дружини, він застиг на порозі від несподіванки
Ех, молодість! Там все просто і легко, попереду ціле життя, довге та щасливе. Але одного разу наступають такі моменти, коли
Читати далі
Жанна переїхала у нове житло. Невелика двокімнатна квартирка на околиці містечка її повністю влаштовувала. – Ну ось, розширююся по трохи, – раділа вона, обіймаючи маму, яка приїхала із села подивитися на новосілля. – Спочатку мені й меншої вистачало, але треба думати й про майбутнє! – Заміж вийдеш, діти з’являться, – з надією міркувала Ніна Іванівна. – Треба спальня для малюка. – Та постривай, мамо, я поки ще не збираюся, – посміхнулася Жанна. Вона розставляла по підвіконнях домашні квіти. Раптом через скло дівчина помітила, чиїсь уважні очі… Вона придивилася й застигла з вазоном в руках
Жанна обживалася на новому місці. Невелика двокімнатна квартирка на першому поверсі двоповерхового будинку на околиці містечка її влаштовувала. – Ну
Читати далі
Після того, що розповів чоловік, мені захотілося провідати свекруху, і я запропонувала, щоб ми разом поїхали до неї. Захар відмовився, сказав, що не варто маму турбувати, їй відпочити треба. А я заспокоїтися не могла, тому сама поїхала до свекрухи, нічого не сказавши своєму чоловікові про це. І яким же було моє здивування, коли мені відчинила двері свекруха, яка мала просто сяючий вигляд. На хвору людину вона аж ніяк не була схожою. Мама чоловіка явно не чекала мене, тому не знала, чи запрошувати мене до себе в квартиру, чи зачинити переді мною двері. Насправді, краще б вона зробила друге, бо коли я таки зайшла до неї в квартиру, то була дуже здивована побаченим
– Захаре, а де гроші? Я ж ще кілька днів тому тут їх бачила? – здивовано запитала я у чоловіка,
Читати далі
Олена вирішила зробити генеральне прибирання в квартирі. Вона познімали штори, поставила їх пратися і взялася мити вікна. Олена вже закінчила з вікнами в кімнаті, коли пролунав наполегливий дзвінок у двері. Вона здивовано витерла руки кухонним рушничком і пішла відкривати. На порозі стояла молода дівчина. Олена здивувалася – це була Світлана, квартирантка, якій вони з чоловіком здавали в оренду квартиру Олени. – Світланко, щось сталося?! – запереживала Олена. – Щось у квартирі? – Так, сталося! – самовпевнено заявила дівчина. – Тільки не в вашій квартирі! Світлана простягнула якийсь папірець. Олена прочитала написане й очі вирячила від побаченого
Олена своїх батьків пам’ятала тільки з фотографії. Виховувала її бабуся. Як їй дали опіку, ніхто особливо не знав. Бабуся була
Читати далі
Привіт, Маринко. Знову загрузилася? Давай підвезу, – гукнула з машини молода жінка сусідку, яка з двома сумками продуктів ледве вийшла з магазину. – Дякую. Але не варто хвилюватися, я якось сама спробую все це донести. Не перший раз, – стала виправдовуватися Марина. – Отож бо, що не перший раз. А себе любити любити треба. Сідай хутчій, так і легше, і швидше буде, – скомандувала Світлана. Марина таки скористалася пропозицією подруги і сіла до неї в машину, навіть не уявляючи, які зміни в житті у неї відбудуться
– Привіт, Маринко. Знову загрузилася? Давай підвезу, – гукнула з машини молода жінка сусідку, яка з двома сумками продуктів ледве
Читати далі
Люба з сином Миколкою підійшли до дверей квартири. Вони гостювали у матері Люби в селі от і повернулися додому в місто. Люба відкрила двері й вони зайшли у коридор. – Вікторе, ми приїхали! – гукнула вона з порога свого чоловіка. Зі спальні почувся шурхіт. В коридор вийшов заспаний Віктор. – Ти чого не попередила?! – вигукнув він. – Я не могла додзвонитися, написала повідомлення, – сказала Люба. – Ти його ж прочитав. А чого такий безлад? – Так тебе нема, що я сам прибиратиму?! – ахнув Віктор. В цей час двері спальні відкрилися і Люба остовпіла від побаченого
Останнім часом Любі не щастило. Обставини складалися не на її користь. Вона втратила хорошу роботу, тому що на її місце
Читати далі